Судовий процес

Судами не з'ясоване питання про те, чи є ОСОБА_2. та ОСОБА_3. учасниками (засновниками) ТОВ "ХХ", вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ, а відтак, чи стосується даний спір здійснення ОСОБА_2. та ОСОБА_3. корпоративних прав і виконання обов'язків учасника ТОВ "ХХ", вул.Новгородська, 34А, м.Івано-Франківськ, та, відповідно, чи відповідає суб'єктний склад сторін даного спору вимогам пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що позивачами у справі є фізичні особи. 

Посилання позивача на порушення його прав та інтересів не мають жодного правого обґрунтування, оскільки ПП  "Х" не є учасником ПП "С.

Право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акту органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії. Реалізуючи надані їй процесуальні права, юридична особа відповідно до вимог ст. 91, п. 5 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України може подати апеляційну скаргу, а також, відкликати її в установленому порядку. Водночас, суд повинен перевірити наявність у особи відповідних повноважень на вчинення кожної із зазначених процесуальних дій.

Оскільки матеріали справи не містять доказів того, що товариство скасувало видану ним представнику довіреність, то колегія суддів відхиляє доводи ХХХ, викладені у його зауваженнях щодо оформлення касаційної скарги, про те, що подана скарга підписана не уповноваженою особою.

Рішення зборів учасників товариства, на яких було прийнято рішення про звільнення Павлюк Г.І. з роботи, не визнане недійсним. За таких обставин судами достовірно встановлено, що Павлюк Г.І. на час подання позову не була директором товариства, та відповідно, не мала права від його імені підписувати позовну заяву.
Доводи касаційної скарги про те, що суди безпідставно позбавили Павлюк Г.І. права на судовий захист не може бути прийнято колегією суддів до уваги, оскільки дії суду першої та апеляційної інстанції щодо перевірки повноважень особи, яка приймає участь у справі, в першу чергу направлені на те, щоб з’ясувати, хто вправі надавати докази, заявляти клопотання та користуватись іншими процесуальними правами. Надаючи процесуальні права не уповноваженій особі, суд тим самим дискредитує та порушує законні та охоронювані права юридичної особи.

Положенням про філію передбачено, що Філія є структурним відокремленим підрозділом Підприємства без права юридичної особи.
А тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що у даній справі позов заявлений до неналежної особи.
Скасовуючи рішення господарського суду, апеляційний господарський суд помилково припинив провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки встановлення обставин стосовно пред'явлення позову до неналежної особи є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, а припинення провадження у справі передбачено за умови наявності підстав встановлених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Предметом спору у даній справі є вимога ВАТ  про визнання недійсним рішення загальних зборів ВАТ "Готель" від ХХ.ХХ.2007 р. з підстав неналежного повідомлення позивача про проведення загальних зборів. Проте судом апеляційної інстанції розглянуто питання про визнання недійсним рішення загальних зборів від ХХ.ХХ.2007 р. з підстав порушення чинного законодавства щодо порядку збільшення статутного капіталу та додаткового розміщення акцій товариства. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Позивач, як учасник ТОВ, не наділений суб’єктивним правом щодо здійснення повноважень власника майна цього Товариства, як і не наділений правом на звернення з позовом до суду про визнання недійними правочинів, вчинених цим Товариством

Повнота оцінки доказів означає, що суд зобов'язаний дослідити й оцінити всі зібрані у справі докази, які є допустимими. Крім того, при оцінці доказів суд повинен керуватися законом. Це означає, що тоді, коли до доказів встановлені певні вимоги, суд повинен оцінювати їх на підставі цих вимог. Для встановлення фактів господарський суд безпосередньо повинен дослідити надані письмові докази.

Спірні питання щодо невиплати позивачу його частки в майні товариства, яка належала йому на момент виходу, можуть бути лише предметом іншого позовного провадження, та не мають істотного значення для встановлення відповідності чинному на той законодавству оспорюваних рішень зборів учасників ТОВ "ххх" та установчих документів товариства.

Господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Рішення, оскаржуване особою, не залученою до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто коли в рішенні суду безпосередньо розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Правління є органом товариства, а його рішення є рішенням самого товариства, а не окремих його учасників. Відповідачем у спорах про визнання недійсним рішень органів товариства є саме товариство. Вказане свідчить про те, що учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень товариства, зокрема, рішень засідання правління з підстав недотримання вимог закону або установчих документів під час їх скликання та проведення є його учасник, право якого на участь у засіданнях було порушено, та господарське товариство.Тому, залучення інших учасників товариства до участі в розгляді справи не вимагається, оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеню порушень прав позивача під час скликання та проведення засідання правління.

Неправомірними є висновки, що рішення третейського суду, яким внесено зміни до статуту і воно вступило в законну силу не потребує обговорення на загальних зборах акціонерів товариства та є обов'язковим для виконання.  Такі висновки є необґрунтованими та суперечать нормам чинного законодавства, а саме ст. ст. 98, 159 ЦК України та ст. 41 Закону України "Про господарські товариства".