Постанова ВГСУ від 18 березня 2010р № 9/9/5-76(9/9-76)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2010 р.
№ 9/9/5-76(9/9-76)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого
Добролюбової Т.В.

суддів
Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

позивача

відповідачів

третіх осіб

касаційну скаргу

не з'явились (повідомлені належним чином)

не з'явились (повідомлені належним чином)

не з'явились (повідомлені належним чином)

ОСОБА_4

на постанову
Львівського апеляційного господарського суду

від
26.10.09

у справі
№ 9/9/5-76

за позовом
ОСОБА_4

до

треті особи
1.Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгової фірми "Вибір"

2.Державного реєстратора Ратнівської районної державної адміністрації

1.ОСОБА_5

2.ОСОБА_6

3.ОСОБА_7

про
встановлення факту збільшення статутного фонду

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Волинської області з позовом про встановлення факту збільшення статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгової фірми "Вибір" (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог), просив встановити факт збільшення ОСОБА_8, його батьком, статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгової фірми "Вибір" на загальну суму 4679,70 грн., яка була внесена ним у травні - грудні 2002 року та зобов'язати державного реєстратора Ратнівської РДА Волот Л.П. провести державну реєстрацію змін в установчих документах товариства, які відбулися внаслідок затвердження загальними зборами засновників товариства від 22.11.08. Зокрема в пункті III реєстраційної картки №3 від 28.11.05 зазначити розмір статутного фонду 5220,91 грн., замість 541,21 грн.; в пункт "засновники юридичної особи" - ОСОБА_8 - розмір внеску до статутного фонду зазначити 4697,70 грн., замість 114,21 грн.; в пункті 4.4 Статуту товариства зазначити: розмір статутного фонду складає 5220,91грн.

Рішенням господарського суду Волинської області від 19.03.09 (суддя Соломка Л.І.) у позові відмовлено. Рішення суду вмотивовано приписами статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського процесуального кодексу України. Суд виходив з того, що позовна вимога про встановлення факту збільшення розміру статутного фонду не відповідає способам захисту прав, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.09 (судді Р.Марко, С.Бойко, Т.Бонк) рішення господарського суду Волинської області від 19.03.09 залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Волинської області від 19.03.09 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.09, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся ОСОБА_4, в якій просить судові акти скасувати, справу направити на новий розгляд. Скаржник зазначає, що під час ухвалення судових рішень, судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, стаття 16 Цивільного кодексу України та стаття 20 Господарського кодексу України, стаття 35 Господарського процесуального кодексу України.

Треті особи надали заперечення на касаційну скаргу, в якому просять рішення господарського суду Волинської області від 19.03.09 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.09 залишити без змін, з підстав, наведених у судових рішеннях.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгова фірма "Вибір" надало відзив на касаційну скаргу в якому визнає касаційну скаргу.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами вимог матеріального та процесуального права, відзначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Відповідно до приписів зазначеної статті, касаційна інстанція перевіряє правильність застосування господарськими судами вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгової фірми "Вибір" є правонаступником орендного підприємства Ратнівської ГОРБД-11. Статут товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгової фірми "Вибір" було зареєстровано 20.02.94 у державній адміністрації Ратнівського району Волинської області. Згідно з пунктом 3.1 Статуту, засновниками товариства виступають фізичні особи - члени трудового колективу орендного підприємства Ратнівської ГОРБД-11. Відповідно до облікової картки товариства, заповненої 03.07.97, п'ятнадцять учасників товариства мають такі розміри часток у відсотках: ОСОБА_8 - 21,2; ОСОБА_10 - 18,6; ОСОБА_11 - 1,9; ОСОБА_23.-1,9; ОСОБА_12- 9,4; ОСОБА_13-1,9; ОСОБА_14 - 11,2; ОСОБА_15 -1,9; ОСОБА_16 -7,5; ОСОБА_17-1,9; ОСОБА_18 - 9,4; ОСОБА_19-1,9; ОСОБА_20 - 1,9; ОСОБА_21-1,9; ОСОБА_22 - 7,5. Як встановлено судами, позивач - ОСОБА_4 не був учасником товариства при його створенні, а набув корпоративних прав як спадкоємець. Зміна складу учасників товариства тягне за собою внесення змін до установчих документів юридичної особи, які набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації (частина 5 статті 89 Цивільного кодексу України). В процесі розгляду справи, господарськими судами встановлено, що з початку створення і по даний час, зміни до установчих документів товариства не реєструвалися . Згідно з пунктом 4.4. Статуту, для забезпечення діяльності товариства, за рахунок внесків учасників товариства, створений статутний фонд у розмірі 54 121 000 крб. (541,21 грн). Рішення про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення змін до державного реєстру (пункт 4.6. Статуту). Відповідно до пункту 7.7 Статуту, виключною компетенцією зборів є: зміни і доповнення до Статуту товариства; встановлення розміру, форми і порядку внесення додаткових вкладів; прийняття та виключення учасника товариства.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про господарські товариства" товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу. Рішення товариства про зміни розміру статутного (складеного) капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру. Відповідно до частини 3 статті 87 Господарського кодексу України рішення товариства про зміну розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру. Судами попередніх інстанцій встановлено, що загальними зборами товариства не приймалося рішення про збільшення розміру статутного фонду.

Позовна вимога про встановлення факту збільшення розміру статутного фонду не відповідає способам захисту прав, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України та не випливає із положень законодавства.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Як установлено судами попередніх інстанцій, предметом позову у справі є вимога позивача - ОСОБА_4, встановити факт збільшення розміру статутного фонду товариства. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого суду, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання. Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Дана норма кореспондує з приписами статті 20 Господарського кодексу України. Передбачені законом способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав шляхом пред`явлення вимоги про встановлення факту збільшення статутного фонду не відповідає способам захисту, що встановлені законодавством, тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у позові. Доводи, викладені в касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування судових актів, оскільки не спростовують викладеного.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117 , 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.10.09 у справі № 9/9/5-76 -залишити без змін.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 -без задоволення.

Головуючий суддя Т. Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець