Ухвала ВГСУ від 22 березня 2010р № 1/90-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 березня 2010 р.
№ 1/90-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого
Кочерової Н.О.

суддів
Жукової Л.В.

Черкащенка М.М.

розглянувши

касаційну скаргу
Євдокімова Андрія Ігоровича

на рішення
господарського суду Дніпропетровської області

від 11.02.2010 року

у справі
№ 1/90-09

за позовом
закритого акціонерного товариства "Могунція-Україна"

до
товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат Дніпровські ковбаси"

про
стягнення 28033,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010 року задоволено позов закритого акціонерного товариства "Могунція-Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат Дніпровські ковбаси" про стягнення 20178,16 грн. основного боргу за отриманий товар, 704,37 грн. 3% річних та 7150,55 грн. інфляційних втрат.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою від 11.02.2010 року звернувся Євдокімов Андрій Ігорович, в якій просить вищевказане судове рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Однак, касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та не приймається до розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ст.107 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Отже, обов'язковою ознакою судового акта, що оскаржується в касаційному порядку, є набрання ним законної сили.

Як визначено в ч.3 ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Матеріали справи свідчать про те, в судовому засіданні 11.02.2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення господарського суду Дніпропетровської області, а повний текст підписано 19.02.2010 року.

Однак, касаційну скаргу Євдокімов Андрій Ігорович виготовив та подав до суду 11.02.2010 року, тобто до набрання рішенням місцевого господарського суду законної сили.

За таких обставин, подана касаційна скарга на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010 року не може бути прийнята до розгляду, оскільки на час її подання оскаржуване рішення не набрало законної сили.

Крім того, обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник зазначає, що йому належить 99,99% частки у статутному фонді відповідача, а відтак, як учасник товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат Дніпровські ковбаси", він наділений корпоративними правами, в тому числі правом на отримання частки прибутку від його діяльності. В свою чергу, будь-яке порушення прав відповідача, що призводить до зменшення отриманого прибутку, безумовно призводить до порушення його права на отримання дивідендів.

Однак, з приводу зазначеного колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України, до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Як свідчать матеріали справи, предмет позову у даній справі не відповідає визначеним п.4 ч.1 ст.12 ГПК України справам, що виникають з корпоративних відносин.

А тому, враховуючи, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості участі в господарському процесі учасників господарських товариств, за виключенням справ, пов'язаних із реалізацією корпоративних прав та справ про банкрутство, скаржник не є особою, яка в розумінні вимог ст.107 ГПК України має право на оскарження в касаційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010 року, що є підставою для відмови в прийнятті касаційної скарги.

Враховуючи вимоги статті 107 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті касаційної скарги Євдокімова Андрія Ігоровича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010 року у справі № 1/90-09.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Головуючий: Н.Кочерова

Судді: Л.Жукова

М.Черкащенко